ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 1
Вид заняття: семінар.
Тип заняття: семінар класичний.
Тема: Законодавча база музейних фондів України.
Мета заняття: навчальна: розглянути суть, основи та принципи диференційного підходу при викладі екскурсійного матеріалу; виховна: виховувати студентів у дусі патріотизму та національної гідності; пізнавальна: сприяти розвиткові у студентів творчого мислення. Методи: доповідь, диспут. Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.
Література: основна:
1. Державна програма розвитку туризму на 2002 – 2010 роки // Офіційний вісник України. – 2002. – № 18. – с. 144 – 154;
2. Туристична діяльність в Україні: нормативно-правове регулювання / Роїна О.М. (2-ге вид., змін. та доп.). – К.: КНТ, 2006;
3. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Переклад з німецької Х. Назаркевич, О. Лянг, В. Лозинського. – Львів: Літопис, 2005;
4. Мезенцева Г.Г. Музеї України. – К., 2008;
5. Музейна справа. – М., 2003;
6. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Посібник / Під ред.: В. Великочого, Н. Гасюк. Авт. кол.: П. Горішевський, М. Дейнега, М. Ковалів, В. Мельник, Н. Рега, С. Оришко, О. Соколова. – Івано-Франківськ: Плай, 2005;
7. Основи музеєзнавства: Навчальний посібник/ Е. Шулепова. – М., 2005;
8. Сотникова С. Музеологія. – М., 2004;
9. Шляхтіна Л., Фокін С. Основи музейної справи: Навчальний посібник для судентів педагогічних і гуманітарних вузів. – СПб, 2000.
Додаткова:
1. Відомі столиці та іста світу: Довідник / Гарін В., Лісюченко В. – Р/нД: Фенікс, 2001;
2. Зорін І.В., Квартальнов В.А. Енциклопедія туризму. – М.: Фінанси та статистика, 2001;
3. Івановав Л.В. Відомі міста світу. – Смоленськ: Русич, 2003; 4. Істомін В.І., Лагутенко Б.Т. Країни світу: довідник туроператора та туриста. – М.: Сов. спорт, 2000.
Структура заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (3 хв.)
ІІІ. Актуалізація опорних знань. (7 хв.) Екскурсія займає важливе місце у ряді форм навчання без відриву від роботи. Помітно зростає роль екскурсії в організації культурного дозвілля там, де екскурсійні установи та музеї перейшли від епізодичних заходів до заходів щодо циклів. Екскурсійний цикл ставить завданням дати екскурсантам систему знань.
ІV. План заняття. 1. Суть, основи та принципи диференційного підходу. (20 хв.) Екскурсія займає важливе місце у ряді форм навчання без відриву від роботи. Помітно зростає роль екскурсії в організації культурного дозвілля там, де екскурсійні установи і музеї перейшли від епізодичних заходів до заходів щодо циклів. Екскурсійний цикл ставить завданням дати екскурсантам систему знань (наприклад, по історії рідного міста, про пам'ятники культури і історії, розташованих на його території). Екскурсія, як і інші форми культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, усний журнал, читацька конференція), має свої особливості в організації і методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами чи ж підкреслюють її корінну відмінність від них.
В даний час екскурсійні установи в своїй діяльності керуються наступними основними положеннями:
а) у основі будь-якої екскурсії лежить один екскурсійний метод повідомлення знань;
б) показ і розповідь – складові частини екскурсії і основні елементи;
в) рух (моторність) – одна з ознак екскурсії;
г) екскурсійна методика є приватною методикою і складається з двох частин – методики підготовки і методики проведення екскурсій;
д) методика проведення екскурсій є сукупністю методичних прийомів показу екскурсійних об'єктів і розповіді про них і подіях, з ними зв'язаних. Таким чином, всі екскурсії побудовані на використанні особливого комплексного методу, в основі якого лежить поєднання традиційних педагогічних методів навчання і виховання. Різниця в тому, що використовуються вони з більшим ступенем наочності. При цьому вирішальне значення має не тільки логічна єдність методів навчання і виховання, але і дія тих законів, які є їх рушійною силою.
2. Диференційований підхід при викладі екскурсійного матеріалу. (15 хв.)
Диференційований підхід до екскурсійного обслуговування – це установка, відповідно до якої програма обслуговування, тематика екскурсії і т.п. мають бути орієнтовані на визначений сегмент ринку, категорію споживача. Суть, основа та принципи диференційного підходу базуються, перш за все, на соціально-демографічних та соціально-професійних факторах. Для успішного проведення екскурсії необхідно враховувати стать, освіту, вік, національність, професійну діяльність екскурсантів. Дуже часто вирішальну роль для успішного проведення екскурсії відіграє урахування таких соціально-психологічних факторів як інтереси, національні та релігійні традиції, звички екскурсантів. Різним також повинен бути виклад екскурсійного матеріалу
для місцевого населення, гостей з інших регіонів країни та для іноземних туристів.
3. Формування різних груп екскурсантів.(20 хв.)
Ефективність будь-якої екскурсії багато в чому залежить від техніки її проведення, зв'язки між методикою і технікою ведення. До техніки ведення екскурсії пред'являється ряд вимог. До їх числа входять: знайомство екскурсовода з групою; правильна розстановка групи у об'єкту; вихід екскурсантів з автобуса і повернення в автобус (інший транспортний засіб); використання екскурсоводом мікрофону; дотримання часу, відведеного на екскурсію в цілому і розкриття окремих підтем; відповіді на питання екскурсантів і т.д. Знайомство екскурсовода з групою. Екскурсовод знайомиться з группою, вітається з присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові, екскурсійну установу, яку представляє. Важливо, щоб із самого початку екскурсовод підпорядкував свої дії сталим правилам спілкування з групою. Він не відразу починає говорити. Виникає пауза, яка триває десять-двадцять секунд. Відбувається перше знайомство, від нього багато в чому залежать подальші контакти екскурсовода з групою. Екскурсанти поступово замовкають. Розстановка групи біля об'єкту. При розробці екскурсії, як правило, визначається декілька варіантів розміщення групи для спостереження екскурсійного об'єкту. Робиться це на той випадок, коли місце, визначене методичною розробкою, зайняте іншою групою або коли сонячні промені світять в очі, заважаючи оглядати об'єкт. Бувають і інші причини, що заважають використовувати рекомендоване місце. У жаркий час використовуються можливості для розташування груп в тіні. На випадок дощу передбачається варіант розміщення екскурсантів під дахом, під кроною дерев. При одночасному розташуванні декількох груп у одного об'єкту між ними повинно бути збережено таку відстань, щоб один екскурсовод своєю розповіддю не заважав іншому, щоб одна група не затуляла інший об'єкт
спостереження. Відомі труднощі при дотриманні цієї умови викликає розміщення груп для показу музейної експозиції. Місце екскурсовода – в центрі групи, декілька чоловік йдуть попереду, декілька поряд, інші – позаду. Важливо, щоб група не розтягувалася: відстань між її головною частиною і тими, хто йде останніми, не повинно перевищувати 5 – 7 метрів. Екскурсовод повинен добиватися, щоб при пересуванні групи на маршруті не порушувалася цілісність. При розтягнутості групи не всі почують розповідь екскурсовода, його пояснення і логічні переходи, які висловлюються в дорозі. Досвідчені екскурсоводи вміло керують пересуванням на маршруті. Темп руху групи залежить від складу групи (діти, молодь, середній вік, літні люди), від рельєфу місцевості, наприклад, підйом в гору, невпорядкованість на дорозі, подолання канав, небезпечних зон в працюючих цехах і т.д. У пішохідній екскурсії темп руху екскурсантів повільний, неквапливий, оскільки об'єкти показу розташовані поряд один з одним. Складніше встановити необхідний темп руху групи в автобусній екскурсії. Тут, вийшовши з автобуса, екскурсовод починає рух не відразу, особливо якщо об'єкт розташований на віддалі. Він дає можливість більшості екскурсантів вийти з автобуса і потім, не поспішаючи, але і не дуже поволі, на чолі групи прямує до мети. Підійшовши до об'єкта, він починає свою розповідь не відразу, а після того, як збереться вся група. Екскурсовод керує пересуванням екскурсантів і в ході їх самостійної роботи на маршруті. Екскурсанти обходять навколо об'єкту, щоб самим прочитати напис на ньому, увійти всередину його, побачити своєрідні риси архітектури. Ці пересування екскурсантів збагачують їх додатковою інформацією і новими враженнями, дають можливість відчути неповторні риси об'єктів, особливості подій, яким присвячена екскурсія. Екскурсовод в автобусі повинен займати таке місце, звідки йому добре видно ті об'єкти, про які йде мова на екскурсії, але щоб в полі його зору знаходилися і всі екскурсанти. В той же час екскурсанти повинні його бачити. Як правило, це спеціально відведене переднє сидіння поряд з водієм
(крісло за водієм призначене для іншого водія). Стояти екскурсоводу при русі автобуса (так само як і екскурсантам) не дозволяється в цілях безпеки. На пішохідній екскурсії екскурсовод повинен розташовуватися упівоберта до об'єкту. Проведення показу зорово сприйманих об'єктів вимагає, щоб вони знаходилися перед очима екскурсовода, адже він аналізує їх на основі своїх зорових вражень. Це особливо важливо в заміських екскурсіях, коли екскурсовод під час руху автобуса, сидячи на своєму місці спиною до екскурсантів, дивиться в переднє скло автобуса і розповідає про те, що вже бачать або ось-ось побачать екскурсанти. Під час проведення екскурсій використовуються елементи ритуалу (церемоніалу, виробленого народними звичаями). Екскурсанти в місцях поховань і меморіалів шанують пам'ять загиблих хвилиною мовчання, присутні при зміні почесної варти, беруть участь в ходах і мітингах, прослуховують траурні мелодії. Екскурсоводу необхідно знати порядок покладення квітів, проходження екскурсантів в місцях розташування братських могил і обелісків, участі в почесній варті, в хвилині мовчання, правила поведінки біля Вічного вогню і на місцях поховання героїв громадянської, Другої світової війни (1941 – 1945 рр.) і інших воєн. Перед початком екскурсії екскурсовод про все повідомляє, підкреслюючи значення дотримання ритуалу при відвідинах історичних місць.
V. Контроль рівня знань студентів.(15 хв.)
1) Зазначте основні положення, якими керуються в своїй діяльності екскурсійні установи?
2) На основі якого методу будуються екскурсії?
3) Що включає в себе диференційований підхід?
4) Від чого залежить ефективність будь-якої екскурсії?
5) Схарактеризуйте вимоги, які пред’являються до техніки ведення екскурсії.
6) Чи мають відношення до проведення екскурсії елементи ритуалу (церемоніалу, виробленого народними звичаями)?
VI. Підведення підсумків. (7 хв.)
Екскурсія, як і інші форми культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, читацька конференція, усний журнал), має свої особливості в організації та методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами чи ж підкреслюють її корінну відмінність від них.
VIІ. Видача завдання для самостійної роботи. (3 хв.)
1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Переклад з німецької Х. Назаркевич, О. Лянг, В. Лозинського. – Львів: Літопис, 2005. – ст. 442 – 456;
2. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Посібник / Під ред.: В. Великочого, Н. Гасюк. Авт. кол.: П. Горішевський, М. Дейнега, М. Ковалів, В. Мельник, Н. Рега, С. Оришко, О. Соколова. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 226 – 250.
Щоб переглянути весь матеріал натисніть >>ТУТ<<